Із цих причин розгляд інструментів реалізації митної політики України ми пропонуємо починати з тарифного регулювання зовнішньоекономічних відносин. Тарифне регулювання зовнішньоекономічних відносин здійснюється за допомогою Єдиного митного тарифу України — який являє собою систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші, предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території (ч. 1. ст. З Закону України "Про єдиний митний тариф"). Митний тариф складається з двох основних елементів — товарної номенклатури та ставок мита. Подібна структура митного тарифу забезпечує ефективність та оперативність застосування митно-тарифного регулювання як, по колу країн, так і по категоріях товарів, що імпортуються. І Характерною ознакою товарної номенклатури є систематизація ї, ставок мит у відповідності до диференційованого списку товарів, з системність опису товарів та надання унікального коду для кожної товарної позиції.

В Україні діє Товарна Номенклатура Зовнішньоекономічної Діяльності (ТН ЗЕД), яка, так само, як і діючі сьогодні товарні ”Г номенклатури більшості країн Світу, побудована на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), яка являв І собою Номенклатуру, що включає товарні позиції, субпозиції і. цифрові коди, застереження до розділів, груп і субпозицій, а також Основні правила інтерпретації Гармонізованої системи. Гармонізовану систему було прийнято в рамках Міжнародної конвенції про гармонізовану систему опису і кодування товарів, яку було підготовлено Радою Митного Співробітництва і підписано в Брюсселі 14 червня 1983 р.

Створення ГС є значним досягненням на шляху уніфікації тарифного регулювання міжнародної торгівлі, спрощення митних процедур і тим самим унеможливлений використання різних митних класифікацій товарів в якості нетарифного бар'єру.

Для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності одним із важливих факторів економічної привабливості країни є стабільність його податкової та митної політики, що повинно виражатися в гарантіях незмінності ставок мит протягом певного періоду. Це надає змогу ефективно планувати проведення довгострокових зовнішньоекономічних операцій і відповідно зменшує ризики при їх проведенні. Протягом останніх років українським урядом зроблено деякі кроки в цьому напрямі. Зокрема Постановою Кабінету Міністрів "Про порядок внесення змін до ставок ввізного мита" передбачено, що рішення з питань внесення змін до ставок ввізного мита на товари (за: винятком сільськогосподарської продукції, на яку встановлюються сезонні мита) приймаються Кабінетом Міністрів України не частіше одного разу на півріччя, азі січня 2000 р. —; один раз на рік. Проекти актів законодавства з питань митно-тарифного регулювання, зокрема щодо встановлення, зміни або скасування ставок мита, вносяться до Кабінету Міністрів України після попереднього їх розгляду і схвалення Митно-тарифною радою України.

ЗМІСТ

ДАЛІ

НАЗАД